- зроговіти
- -і́є, спец.Док. до роговіти.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
зроговіти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
зроговілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
зроговілість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
зроговіння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
зроговілий — а, е, спец. Дієприкм. акт. мин. ч. до зроговіти … Український тлумачний словник
зроговілість — лості, ж., спец. Властивість за знач. зроговілий … Український тлумачний словник
зроговіння — я, с., спец. Дія за знач. зроговіти … Український тлумачний словник
дискератоз — у, ч. Порушення фізіологічного процесу зроговіння … Український тлумачний словник
кольпокератоз — у, ч. Надмірне зроговіння слизової оболонки піхви … Український тлумачний словник
лусочка — и, ж. Зменш. до луска. || мн., мед. Вторинні морфологічні елементи шкірних висипів – пластинки, які складаються з відторгнених зроговілих клітин епідермісу … Український тлумачний словник